У розмовній мові банкрутство – це припинення діяльності підприємства через борги, які людина не в змозі погасити.

З юридичного погляду банкрутство в Україні дуже складна процедура.

Оголошення банкрутства є одним із можливих наслідків надмірної заборгованості суб’єкта, що має здатність до неплатоспроможності, тобто, насамперед, підприємця.

Водночас наслідки рішення суду про визнання банкрутства досить далекосяжні для правового становища банкрута.

Своєю чергою, сама процедура банкрутства може проходити по-різному, залежно від обставин конкретної справи.

Отже, що ж таке банкрутство і які види банкрутства можна виділити відповідно до чинного законодавства?

Банкрутство – суть процедури

На запитання про те, що таке банкрутство, важко відповісти однозначно. Найчастіше в доктрині вказується, що це вид цивільного судочинства. Однак подальший розвиток цієї тези вельми спірний.

Деякі автори вважають, що це виконавче провадження, інші – що це окремий вид цивільного судочинства.

Фактично, далекосяжна відокремленість процедур неспроможності від процедур, регульованих Цивільним процесуальним кодексом.

Перш за все, процедура банкрутства характеризується поділом на дві – тісно пов’язані – процедури: за заявою про банкрутство і після оголошення банкрутства.

Банкрутство – суть судочинства

Банкрутство – це спеціальна процедура, що має характер загального примусового стягнення, спрямована на все майно неспроможного боржника.

У рамках цього провадження кредитори спільно забезпечують дотримання своїх прав щодо організації, яка має правоздатність неплатоспроможності.

Як правило, таким суб’єктом є підприємець, тобто самозайнятий бізнесмен. Таким чином, банкрутство бізнесу, а точніше підприємця, який ним володіє, є основним напрямком доктрини і практики кодексу України з процедур банкрутства. Хоча останнім часом споживче банкрутство набуває все більшого значення.

Етапи процедури банкрутства

Як уже говорилося, процедура банкрутства складається з двох основних етапів. Перший – це визнання заяви про банкрутство. Це клопотання має відповідати вимогам, які висуваються до змагального документа.

Найважливіші елементи клопотання можуть включати:

• Точна ідентифікація боржника;
• Зазначення місця, де знаходиться основний центр основної діяльності боржника;
• Вказівку на обставини, що виправдовують заявку, та їх обґрунтування.

Суд у справах про банкрутство, після подання відповідної заяви, розглядає формальні та матеріальні передумови для прийнятності заяви про банкрутство.

Насамперед це стосується визначення того, чи виходить клопотання від суб’єкта, який має право подати заяву про банкрутство, і чи стосується воно суб’єкта, який має здатність до банкрутства.

Якщо суд видає наказ про банкрутство і він не оскаржується, починається відповідна процедура банкрутства. У її межах одним із найважливіших питань є складання опису вимог, визначення складу та стану конкурсної маси, її ліквідація та задоволення вимог кредиторів. Кожен із цих елементів пов’язаний із низкою детальних положень, що визначають правила їхньої поведінки.

Види банкрутства

Перш за все, слід пам’ятати, що в рамках банкрутства боржник також може домовитися зі своїми кредиторами. Його дія аналогічна реструктуризації, при цьому повноваження судового наглядача або адміністратора здійснює довірчий керуючий.

Пропозиції про врегулювання в рамках цієї процедури можуть бути подані банкрутом, кредиторами та арбітражним керуючим.

Поряд із пропозиціями може бути також запитано часткове або повне зупинення ліквідації майна банкрута. З іншого боку, остаточне затвердження угоди означає припинення процедури банкрутства.

Звісно, це не змінює того факту, що основним видом банкрутства є так зване ліквідаційне банкрутство, що полягає у переведенні в готівку активів боржника та реалізації вимог боржника з метою отримання коштів для виплати кредиторам банкрута.

Банкрутство та зобов’язання компанії

Аналізуючи банкрутство компанії, важливо пам’ятати, що наслідки такого кроку насамперед стосуються зобов’язань боржника. Слід підкреслити, що відповідно до Кодексу України про банкрутство з дати оголошення банкрутства настає строк виконання грошових зобов’язань банкрута, строк виконання яких ще не настав.

З іншого боку, негрошові майнові зобов’язання змінюються на дату банкрутства на грошові зобов’язання і стають такими, що підлягають оплаті на цю дату, навіть якщо строк їх виконання ще не настав.

Точне визначення взаємозв’язку, іменованого “банкрутство компанії та зобов’язання”, можливе лише після визначення того, з яким типом зобов’язань ми маємо справу в обставинах конкретної справи.

Однак, незалежно від цього – на підставі застосовних положень кодексу України про банкрутство – можна сформулювати загальне правило: з дати оголошення банкрутства всі зобов’язання боржника стають такими, що підлягають оплаті.

Це означає, що вони мають бути врегульовані відповідно до вказівок законодавця. Водночас, для деяких видів зобов’язань наслідки оголошення банкрутства можуть бути різними.

Визнання боржника банкрутом тягне за собою далекосяжні наслідки як щодо його активів, які стають конкурсною масою, так і щодо його зобов’язань. Своєю чергою, вони стають такими, що підлягають оплаті, навіть якщо строк їх оплати ще не настав. Крім того, необхідно враховувати втрату управління активами. Права боржника щодо цього здійснює конкурсний керуючий. Крім того, закон створює можливості для зміни перебігу процедури банкрутства.